Як дитячі малюнки допомагають розкрити емоційний світ дитини: поради для батьків і психологів
Хтось любить малюнок сім’ї, хтось- неіснуюче тварина, хтось- автопортрети дитини. Ніколи не варто робити висновки лише по одному малюнку, завжди потрібно розмовляти з дитиною, щоб зрозуміти, що він мав на увазі. Плюс треба добре володіти інформацією про сім’ю дитини, про відносини всередині неї і тоді зіставивши всі фактори, фахівець зможе скласти повну картину про дитину.
Безумовно, є загальні закономірності в дитячому малюнку, які можуть свідчити про наявність тієї або іншої особливості. Саме про ці закономірності піде мова в статті.
Як інтерпретувати результати, на що звертати увагу в першу чергу
- Положення малюнка на аркуші. Якщо дитина малює маленькі фігури в нижній частині аркуша, або в нижньому куті сторінки, можливо, він відчуває себе пригнічено, не впевнений у собі, затиснутий. Сприятливим вважається малюнок в центрі листа, з рівномірним розподілом по всій площі.
- Нахил більше 95 градусів, подвійні та/або переривчасті лінії, неприєднані лінії, тремтіння («тремтячі лінії») можуть свідчити про необхідність пройти обстеження у дитячого нейропсихолога.
- Відповідність малюнка віковим нормам. Тут важливо, чи всі частини обличчя, тіла дитина намалював. Якщо ні, необхідно зрозуміти, з чим пов’язана їх пропуск: або з певними страхами, конфліктами, або з відставанням дитини у розвитку. Іноді діти «забуває» намалювати кисті рук або рот, це може бути ознакою нестачі в тактильних відчуттях і спілкуванні. У цьому випадку мамам рекомендується більше обіймати дитину, цілувати його і розмовляти з ним.
- Сюжет малюнка. Часто діти малюють не просто себе, а себе, наприклад, танцюючих, рисующим, що займаються іншою діяльністю. Наявність додаткових деталей, які немов прикрашають дитини, говорить про його позитивному відношенні до самого себе. Якщо дитина малює себе в русі, значить, він активно і творчо сприймає навколишню дійсність.
- Характер ліній: товщина, уривчастість, закреслення, перемальовування. Прийнято вважати, чим жирніше лінії, тим більше в дитині енергії, напору, експресії. Якщо ж лінії бліді, постійно перериваються, то дитині не вистачає впевненості в собі та своїх силах, він може бути надто обережний. Якщо в малюнку багато перемальовок, але якість малюнка не поліпшується, то швидше за все дитина тривожний і перебуває у стані внутрішнього конфлікту. Таким дітям рекомендується консультація дитячого психолога.
Це основні маркери, на які дивляться в першу чергу, але все ж за кожним малюнком стоїть індивідуальність дитини і тому ставити якісь діагнози і робити остаточні висновки тільки по одному малюнку буде в корені невірно. Будь-яка дитина глибше і багатогранніше, ніж його малюнок або інша творчість. Дитячі малюнки можуть бути вікном у внутрішній світ дитини, показуючи те, що вона можливо не може висловити словами. Вони можуть розповісти про її емоційний стан, переживання, взаємини з близькими людьми. Проте важливо пам’ятати, що аналіз малюнків слід проводити з урахуванням багатьох факторів і в комплексі з іншими методами дослідження.
Як аналізувати дитячі малюнки: розуміння емоційного стану через творчість
Положення малюнка на аркуші може свідчити про настрій дитини або її місце в сім’ї. Малюнки в нижній частині аркуша можуть вказувати на невпевненість або страх, тоді як розміщення малюнка в центрі може свідчити про впевненість і стабільність.
Однак важливо враховувати і те, як дитина підходить до процесу малювання: чи малює вона швидко і з ентузіазмом, або ж повільно і обережно.
Нахил ліній, їх уривчастість або наявність “тремтячих” ліній можуть бути ознаками певних психологічних або нейропсихологічних проблем. Наприклад, тремтіння ліній може вказувати на тривогу або нервовість, а уривчасті лінії – на невпевненість або сумніви. Ці ознаки можуть потребувати додаткового обстеження у спеціалістів, але знову ж таки, важливо не робити поспішних висновків.
Відповідність малюнка віковим нормам також є важливим аспектом аналізу. Наприклад, якщо дитина не малює певні частини тіла або робить це нетипово для свого віку, це може свідчити про певні психологічні проблеми або затримку розвитку. Однак такі висновки повинні бути зроблені лише після детального обговорення з дитиною і з урахуванням інших факторів її розвитку. Сюжет малюнка і характер зображуваних дій можуть багато розповісти про те, як дитина сприймає себе і світ навколо.
Малюнки, на яких дитина зображена в русі або зайнята цікавою діяльністю, часто свідчать про позитивне самосприйняття і активний підхід до життя. Навпаки, якщо дитина малює себе ізольованою або в сумному стані, це може сигналізувати про певні проблеми.
Характер ліній і спосіб їх нанесення також може бути показником внутрішнього стану дитини. Наприклад, товсті й чіткі лінії можуть свідчити про впевненість і силу, тоді як слабкі і уривчасті лінії – про невпевненість або страх. Якщо дитина часто перемальовує певні частини малюнка, це може вказувати на її тривожність або внутрішній конфлікт.
У будь-якому випадку, інтерпретація дитячих малюнків – це складний і багатогранний процес, який вимагає уважності і розуміння індивідуальних особливостей кожної дитини. Малюнок може бути лише частиною пазлу, який допомагає зрозуміти дитину, але не повинен бути єдиним джерелом інформації. Важливо не тільки аналізувати малюнки, але й спілкуватися з дитиною, щоб глибше зрозуміти її світ і допомогти їй у разі потреби.